// Башта пропаганди
[Most Recent Entries]
[Calendar View]
[Friends]
Below are the 20 most recent journal entries recorded in
Friki's LiveJournal:
[ << Previous 20 ]
| Tuesday, July 19th, 2011 | | 6:48 pm |
| | Tuesday, March 29th, 2011 | | 2:31 pm |
| | Tuesday, March 1st, 2011 | | 3:55 pm |
// ПРО ZSUF
6 березня (неділя) 2011. У тернопільській галереї "Штуки" (вул. Шевченка, 1), о 18.00 відбудеться відкриття художньої виставки "ПРО ZSUF".
Власне, експозиція буде тривати два наступних тижні.
Гурт ZSUF відомий своїми нескінченними експериментами. На цей раз пропонується мультимедійний проект нового/старого покоління.
Це виставка " ПРО ZSUF", що є химерним синтезом різноманітних медіа сучасності.
Музика, інсталяції, фото, картини, відео та перфоманс у міксі набувають нових, ще не названих форм для іншого сприйняття реальності.
Відвідувачі виставки зануряться у невеликий зріз сучасної української культури з людськими коренями.
У музичній програмі вечора:
zavgosp
Rotman (special dj-set)
Гурт "ZSUF" (наживо)
Дякуємо за підтримку Тернопільській Липі (lypa.te.ua) та мистецькому об’єднанню "Коза" (koza.te.ua)
Current Mood:  working
| | Thursday, February 24th, 2011 | | 5:11 am |
// Драг-тур, частина друга
Бахчисараї ми, на жаль, не дійшли до величного ханського палацу, зате купили величезний баняк, і ще перед тим, вперше, я був у-реальній пустелі з сонцем, рідкі машини-попуточкі не зупинялися, але був виноград, тому - срати. Автобус, туристичне підніжжя Мангуп-кале, лісники, прозорі шарікі на поверхні озера, дєткі в купальніках, такоє. Піднімалися легким лісовим шляхом, біля джерела хіпующі повідомили, що наша група поляків вже спускається, ггггг. На вершині, так би мовити, зустрів взагалі нереальний персонаж, довге біле зплутане волосся, голі ноги до колін, порване, з пустими очима, Боже дитятко, ще й з довгою гілякою у руках, здраствуйтє страннік, пріхадітє на фаєр-шоу, канєшна да ) Вписалися в печері, шаманська, закопчена, з слідами перебування не одного покоління, дорогою ще зустріли адесу, мєсного літнього (в сенсі літо) додвіженца, корочє потім все розмито.
Current Mood:  sleepy | | 4:22 am |
// Драг-тур, частина перша
Прийшов в себе уже в потязі, коли Сафат Вовк в тамбурі останнього вагона з квадратним отвором неквапно простягнув люлечку. В Далі-вікні було видно тільки полотно сталевих, які так ніби якби зовсім непрозоро натякали нам про неминучість та секундність існування, зрештою, навпіл з незручностями, після Києва, готичного фетивалю діти ночі (про який я ще можливо колись напишу), через єбучу кількість годин, ми вже були у Сімферополі. Привокзальний базар - задля цікавості, голос зліва, прівєт, откуда, па-чьом караблік в бутилачкє, покуримо, володар, напівгаспадін низького зросту залишає торгову точку і ми йдемо разом, як схід і захід, курити під міст, де тече гімнистий, в прямому значенні цього слова, потічок. Вертаємось, ОУН та УПА - наші основні теми до розмови, Сафат каже торговцю, що мій дідусь вбив як мінімум десятьох москалів, я кажу, мій дід одного енкаведиста точно вбив чи скалічив, напевно, а льоша чи вася, вже й не пригадати, каже так жалібно - вообщє-то моєго дєдушку бандєровці убілі, ми перепросили, і на хвилі, що всі люди - браття, відвалили до Бахчисараю.
Current Mood:  high | | 3:24 am |
// Дибррррр
Піздєц, вперше, цікавий демотиватор:
Current Mood: Шахта 2: Все глибше і глибше | | Wednesday, February 23rd, 2011 | | 4:13 am |
// Дибр-дибр
Тусив сьогодні онлі з ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=91.7) zo_zo... єєєєєєєєєє, =)))))
Лов Зо-зо і Фролова ту!
Current Mood: working | | Tuesday, February 22nd, 2011 | | 5:43 pm |
// Революція молока
Мій день в кінці 2004 року починався з папіроси ялта, яку ми з Пункером викурювали біля пам'ятників Другій війні, що у старому парку, ну і поки доходили до центру, то скурювали другу, на мості. Тоді нашою роботою у партії округів було розпивання гарячого глінтвейна в кутовому приміщенні торгового дому. Словом, сидимо собі, у вікні - двадцять тисяч людей на місцевому майдані, шум, галас, дєла, роздусили вже другий пак. Тут Алекс Гройсман, нікого не попереджуючи, виглядає у вікно і кричить щодуху - я-ну-ко-вич, я-ну-ко-вич, ми схопили його за ноги і затягнули з матюками назад, на наше слушне запитання, що б ми робили, якби люди, які прагнуть ворога, його знайшли в наших скромних особах, отримали вичерпну анархічну відповідь - забарикадуємось. Тоді Пункер запропонував Алексу обмотатися голубою партійною символікою і пробігти вулицею невеличкий кількаметровий спринт. Гройсман у відповідь тільки посміхнувся і гігантським ковтком допив рештки вина. Ввечері ми вирішили замутити молока і пішли до мене на хату, де я жив уже два чи три місяці, у той час як знайомі власники з білоруськими коренями ніяк не наважувалися повернутися додому з історичної батьківщини. Прийшли, засипали сировину, залили молоком, сидимо чекаємо поки завариться, дзвінок у двері, прийшов Зорян та Ромас - український дисидент, що зараз живе в Австрії. Привіт, шо дєла, покурили, ввімкнули телевізор, і почалося. Мирні балачки між друзями вмить перетворилися на агресивні випади, тремтіння підборідь, стискання кулаків та скупі чоловічі сльози. Зрештою хуйню потрібно було нємєдля прєкратіть, тому ми випили одразу по 150 грам гидкої зеленої суміші, замовкли і почали чекати результату, що не забарився й зійшов як снігова лавина. В глибинах збудженого мозку здригалися пікселі, телевізійні образи політиків, месій та іншої наволочі, накладалися, множилися й трансформувалися у щось страшне, і як у найшизовіших творах Філіпа Діка оголювали свою справжньо сутність. Не витримуючи такого потоку інформації, я заснув. А прокинувся вже у зовсім іншій країні.
Current Mood: working | | 5:42 pm |
// Зсуф, або всі йдуть додому
Стара і, мабуть, не дуже цікава історія. Грали ми на Рейваху в довженка, як завжди останні, всі в рамках, нахуй додому, перед нами співав гурт скай, фотографи вже-невже клацають, люди танцюють, гопніки знімають тьолок. Зрештою, виходимо, але досі немає нашого гітариста Алекса Гройсмана, корочє, завели трек ужасающій, дивлюся, у чуваків під сценою руки опустилися і такі стали недобрі ліца, один сів, один почав горілку з пляшки пити, ну і тут Алекс з'являється, в чорному костюмі, в чорних штанах, в чорній краватці і в гімно бухущій. Він на похороні був, в селі, бабцю ховали. Вихиляється на сцену, ну чисто тобі Нік Кейв в молодості і єбошить, тільки гітара була слєгка непідключена, підключили, а дарма, з точки зору небагатьох, що вижили. Ну і, хуячимо-хуячимо-хуячимо, і тут вилазить на сцену якєта чудовіщє в кепаріку і каже, шо канцерт окончєн, нахуй, ножка, ручка, впало, знов вилазить і до Алекса вчепилося, давай струни рвати, мурка кричати. Словом, неприємна ситуація, обступили, кричать, що інструменти порозбивають, гич, ломанувся дємон корг мс-20 піднімати і негоден, а Алекс йому каже гармоничніе структурі таят сокровища всемирной культурі, ну і на цьому конфлікт був ісчєрпан. Гарні були часи - гопніків більше ніж мусорів, а рокерів більше ніж мусорів.
Current Mood: working | | Friday, February 18th, 2011 | | 2:48 am |
// Дивна транс-ніч
Раз пішла вже така дивна ніч, то розкажу одну історію про львівський транс-оупен-еір, який, наперед забігаючи був прикольний, але по-своєму, ну так, знаєте, по-львівськи =) Корочє, зібралися, поїхали автобусом, але ми з Сонічаусом (мій дуже хороший друг з Прибалтики) трошки відстали, завтикали у квартирі у дівчини, обговорюючи різницю між українцями і білорусами. Зрештою, поки їхали на електроні, то випили два літрових смерть-пакета дешевого. Львів, єбать. Приїхали, вокзал, мусорочкі, трамвай, площа Петрушевича. Наш автобус ще досі стоїть, але вже у Львові, підходимо, шо дєла, давайте пихнемо, Зорян каже, давай, відходимо, пихнули, кажемо - в нас ще настойка є... Я так і не зрозумів чого всі такі дивні були, поки ми не поїхали, ригало півавтобуса, а я сидів і думав, що ніколи не буду пробувати трамадол, який на цій площі, названій на ім'я без сумніву видатної людини з поганим ім'ям Євген, продавався у незвичайній аптеці, яку тримали, ні, не бандити, а хто би міг подумати, охоронці громадського порядку, сміттєвики. Але це був гнівний відступ, бо далі було ліпше. Наполовину оббльований, наш автобус врешті-решт доїхав до цілі, ми одразу залипли в чілі (настойка і всьо такоє), намалювався Салака, кєнт з Франківська, який сказав шось типу якого хуя ми тут липнемо музика єбашить, ми пішли з ним, дійсно єбашить, ще й як. Запропонував понюхати, понюхали після питання чи є каліки. Далі я бачив тільки офігєвших від басу лебедів на острівцях і мокрого уйобка, якого виймала з води приватна приємна охорона. Дреди, дєвочкі, мінєти серед берез, якісь кволі бійки, хоп і я вже вдома. | | 2:00 am |
| | Thursday, February 10th, 2011 | | 3:21 am |
// Moryachok
Інтернет - найкраще, що вигадало людство )
Як стати популярним (короткий перший курс) - не підкоряйся, не дивися, не купуй, не слухай, не читай, не в курсі =)))))
Current Mood:  hyper | | Sunday, February 6th, 2011 | | 6:45 am |
| | Sunday, January 30th, 2011 | | 3:35 pm |
// Тендеції
Вчора був тіпа на хіпстерському на паті в козі, корочє, Red Cardinals - аааааааахуєнний гурт, пишаюся тим, що знаю, а то львівське гімно, забув як там звати, нехай більше не приїздить ніколи, стидно має бути, нахуй, йо, ніби сон дємонічєский приснився 21! Гімногімногімно, блясуканенавижу
Current Mood: working | | Tuesday, January 25th, 2011 | | 2:39 pm |
| | Monday, January 24th, 2011 | | 5:50 pm |
| | Thursday, January 6th, 2011 | | 12:38 pm |
| | Thursday, December 23rd, 2010 | | 12:39 am |
// Дибрдибр
Подобається - дуст, секс, музикамузика. Питання?
Current Mood: пака
| | Monday, December 13th, 2010 | | 6:29 pm |
| | Wednesday, December 8th, 2010 | | 3:26 pm |
|
[ << Previous 20 ]
|
depressed
